На лівому березі швидкого Пруту розкинулось писанкове місто Коломия. Оспіване в піснях і легендах, 19 серпня воно святкуватиме 775-річний ювілей. У далекому 1241 році в одному з літописів вперше згадується поселення Коломия. Вона належить до найдавніших галицьких міст.

Коломия сьогодні є важливим центром суспільного, культурного, освітнього життя Прикарпаття, столицею Покутського краю. Вона зберегла своєрідний архітектурний шарм європейського міста, розбудованого на межі ХІХ-ХХ століть. Місто приємно вражає як гостей, так і місцевих мешканців колоритними музеями, яскравими пам’ятками історії, культури та архітектури. Про найцікавіші з них і піде мова.

Коломийська ратуша

Здавна невід’ємним атрибутом будь-якого європейського міста була ратуша. Нинішня адмінбудівля – одна з небагатьох споруд Галичини, яка і тепер виконує свої адміністративні функції: тут розміщені Коломийська міська рада і виконком.

У 1875-1877 рр. на місці колишнього Домініканського монастиря була збудована ратуша. Традиційно у ній розмістились Коломийський магістрат і міська управа. Щодня о 6-ій годині ранку і 9-ій вечора музикант-вартовий грав на трубі мелодію пісні «Коли ранні встають зорі» на слова поета Францішека Карпінського.

В 1940-х роках у приміщенні ратуші був штаб полку внутрішніх військ СРСР, а в період 1954-1990 рр. – Коломийське медичне училище та інші установи.

Національний музей народного мистецтва

На початку ХХ століття головною національно-громадською установою коломиян-українців став Народний дім, зведений 1902 року. З ініціативи Володимира Кобринського при Народному домі з 1926 року почали створювати «Український народний музей ім. Йосафата Кобринського».

Згодом він став справжньою національною скарбницею творів культури, мистецтва, історії Гуцульського та Покутського краю.

Тепер Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського має понад 50 тисяч експонатів від періоду трипільської культури до сьогодення. У 18-ти залах представлені найрізноманітніші види народного мистецтва: предмети побуту, музичні інструменти, одяг, художні вироби з металу, дерева, шкіри.

Музей «Писанка»

Історія єдиного у світі Музею писанкового розпису почалась 26 жовтня 1987 року, коли у приміщенні недіючої Благовіщенської церкви було відкрито першу виставку писанок. Нова сторінка історії музею продовжилась з побудови колоритної будівлі, яку спроектував архітектор Ігор Шуман.

Урочисте відкриття музею відбулося 23 вересня 2000 року під час 10-го Міжнародного гуцульського фестивалю. Нині тут є найбільша у світі колекція творів писанкового розпису – близько 12 тисяч писанок, представлених з більшості областей нашої держави, а також різних країн світу: Польщі, Чехії, Франції, Канади, США, Індії та інших. При музеї діє школа писанкарства. На його базі проводиться Всеукраїнський мистецький фестиваль «Писанка».

Споруда у 2007 році увійшла до першої десятки архітектурних чудес України.

Катедральний собор Преображення Христового

Головний храм Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ почали будувати 1999 року. Спроектували його коломийські архітектори Віктор і Наталія Мицаї, а розписували – художники Львівської національної академії мистецтв. Настінні розписи собору виконані у візантійському стилі. Вони зображають Преображення Господнє, апостолів, християнські свята та українських святих. Собор по праву вважається одним з найбільших храмів Західної України. Висота центрального купола становить 52 метри, а загальна площа – півтора гектара. У храмі одночасно може поміститись понад 3 тисячі вірних.

Благовіщенська церква

При в’їзді в Коломию подорожнім впадає у вічі старовинна дерев’яна церква. Це храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії, закладений у далекому 1587 році. Він вважається одним з найстаріших храмів Галичини. Зважаючи на стан культової споруди, місцеві майстри проводили постійні реставраційні роботи. Поряд з храмом діяли монастир та бібліотека. 1845 року церкву знову перебудували: видовжили бокові рамена і зменшили купол. Бароковий іконостас розписав у 1876 році відомий український маляр Теофіл Копистинський. У недіючому храмі з 1987 року розміщувався Коломийський музей писанкового розпису. Нещодавно святиню в черговий раз відреставровано.

Палац культури «Народний дім»

На нинішній Театральній вулиці у 1892 році було збудовано важливу для міщан Щадничу касу (Фонд позичковий для ремесел і промислів). Ця установа підтримувала проведення громадськістю міста різноманітних святкових заходів. Тут відбувалися концерти, шевченківські свята, вечорниці. У найбільшій залі міста виступали корифеї українського театру С.Крушельницька, М.Садовський, М.Заньковецька, читав свою поему «Мойсей» І. Франко. Згодом тут діяла школа українських танців Ф.Стрільбицького. В радянський час розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1990 року – міський будинок культури «Народний дім», який тепер називають палацом.

Собор Святого Архистратига Михаїла

У дорадянський період Коломия була великим духовним центром Покуття, де будувались храми різних конфесій. Греко-католицькою громадою міста у 1854-1855 рр. було збудовано величний храм Святого Архистратига Михаїла. Опоряджувальні роботи тривали ще декілька років, тому храм 1871 року повторно освятив львівський владика. Іконостас церкви та образи намалювали український художник К.Устиянович та угорський – Міклош. Частину настінних розписів виконав коломиянин В.Крицінський та інші місцеві художники. Ними було створено образи Христа Благословляючого, чотирьох євангелистів, святих Кирила і Мефодія, хор ангелів та інші розписи.

Скарбниця Коломийського часу

Саме так називають «Музей історії міста Коломиї» його мешканці. Історико-краєзнавчий музей був створений у 1990 році з ініціативи коломийської громадськості. Розмістившись у будівлі колишньої повітової ради, з 1997 року він став значним культурно-освітнім і мистецьким закладом міста. Нині в експозиційних залах, фондових і службових приміщеннях «живе коломийський час»: у фотографіях, документах, меморіальних, побутових та інших речах містян. У музеї представлено понад 23 тисячі одиниць збереження, які відображають історію міста від першої літописної згадки до сьогодення. Коломийський музей, як «живий музейний організм сучасності», є важливим осередком зі збереження, вивчення і популяризації пам’яток історії та культури Прикарпаття.

Церква Священномученика Йосафата

За проектом відомого архітектора Б. Меретина у 1775 році в місті збудували римо-католицький костел Діви Марії. Храм звели у стилі бароко, прикрасивши його пишним архітектурним і скульптурним декором. Після пожежі 1830 року парафіяльний костел відбудували, змінивши його зовнішній вигляд та інтер’єр. До храму примикала резиденція священиків.

Саме в цьому костелі був чудотворний образ Пресвятої Діви Марії, або Коломийської Божої Матері. Тисячі віруючих приходили звідусіль до «простонародного» храму, отримуючи духовний і фізичний дар зцілення. Втім, щоб зберегти святиню, у 1939 році ікону було вивезено до Польщі.

У повоєнні роки атеїстична радянська влада розмістила у колишньому костелі магазин дитячих іграшок. З відновленням української державності пошкоджений храм передали у власність греко-католицькій парафії святого священномученика Йосафата Кунцевича.

Коломийський театр

Саме в Коломиї у середині ХІХ століття виник один з найстаріших театрів Західної України. Прем’єра першої вистави Коломийського театру «Дівка на виданню, або На милування нема силування» за п’єсою І.Котляревського «Наталка Полтавка» відбулася 8 червня 1848 року. Місцевий священик Іван Озаркевич адаптував твір письменника до життя покутських українців.

Згодом славу Коломийському театру здобували актори, режисери, митці: подружжя Баберовичів, кіноактор В.Симчич, композитор М.Вербицький, художник Д. Нарбут, актриса О.Затварська, поет-дисидент Т.Мельничук та багато інших. Сьогодні театр є лауреатом українських, європейських та світових театральних форумів.

З 4 по 11 вересня цього року у Коломийському академічному обласному українському драматичному театрі ім. І. Озаркевича відбудеться 7-й Всеукраїнський театральний фестиваль «Коломийські представлення».

Тарас НАГІРНИЙ