Коломия Єднає

Background Image

Що обовязково потрібно зробити в Коломиї

  1. Побачити найбільшу Писанку в світі.

Музей писанкового розпису – неофіційна візитівка міста, його гордість та символ. Це найбільша писанка світу і восьме чудо України.  Архітектурна споруда виконана у формі яйця висотою 13,5 м. На сьогодні фондова збірка музею налічує понад 12 тисяч писанок. У музеї зібрані зразки писанкових розписів з різних регіонів України. Представлені писанки та декоративні яйця народів інших держав: Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Угорщини, Франції, Данії, Швейцарії, Китаю, Індії, Аргентини, Канади, США, Ізраїлю, Туреччини, Шрі-Ланки, Індонезії, Пакистану та Єгипту. Окрему увагу привертають до себе писанки з автографами відомих політичних та громадських діячів, представників дипломатичних кіл та міжнародних організацій.

 

  1. Послухати музику з висоти ратуші.

Екскурсія під живу музику? А чому б і ні! В Коломиї щонеділі о 12 та 18 годині на вежі ратуші грає трубач, який ніби закликає людей зупинитися на хвильку, підняти голову вверх та подивитися на красу та велич Коломийської ратуші, яка є однією з 11 найстаріших ратуш в Україні. Побудована вона в період з 1875 по 1877 рр. Перша дерев’яна ратуша (16 століття) згоріла під час великої пожежі в 1865 році. Нова триповерхова кам’яна ратуша була побудована на місці колишнього монастиря, в неоренесансному стилі. На сьогодні висота ратуші становить 33 м. Ратуша в Коломиї має незвичайне розташування – на розі, таке розташування єдине в Україні. У минулому балкон вежі служив спостережним пунктом для цілодобового чергування пожежників. До 1944 року в ратуші розміщувався магістрат і міська управа, потім медичне училище, а після проголошення незалежності України тут знову засідає міська рада Коломиї. Цікаво, що саме перед старою ратушею в Коломиї в 1745 р. розрубали на 12 частин мертве тіло найславнішого ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша.

 

 

  1. Відвідати музей, занесений до Королівської енциклопедії Великобританії та побачити сидячу Статую Свободи.

Саме в Коломиї є найбільший у світі музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. Це єдиний український музей, занесений до Королівської енциклопедії Великобританії як музей світових шедеврів. Оглянувши його експозиції, можна скласти собі уявлення про самобутність, побут, естетичні уявлення і мистецькі традиції гуцулів і покутян. Колекційні збірки музею нараховують приблизно 50 тис. громадськості міста та навколишніх сіл. На верхівці будівлі знаходиться скульптура жінки, яку в Коломиї полюбили називати сидячою Статуєю Свободи.

 

 

  1. Поглянути в очі старій гуцулці.

«Стара гуцулка» — світлина українського фотографа Сеньковського Миколи Івановича, зроблена 1926 року. В 1931 році фото здобуло гран-прі на виставці у Парижі і отримало світове визнання. Зраз копія легендарної світлини прикрашає фасад коломийської будівлі.

 

 

  1. Відвідати найстарішу будівлю міста.

Церква Благовіщення з дзвіницею – найдавніша коломийська архітектурна споруда, яка має статус пам’ятки архітектури державного значення. Крім того Спаська церква у Коломиї є однією з найстаріших дерев’яних церков Гуцульщини. Її побудували невідомі гуцульські майстри у 1578 р. Однак, в 1589 року під час татарського нападу Коломию було зруйновано та спалено. Монастир, до якого входила церква, уже не відбудовували, бо ченці розійшлися, але церкву таки підняли з руїн. Церква розташована на території давнього українського цвинтаря, де поховано чимало відомих українських громадсько-політичних та культурно-освітніх діячів. Територія цього комплексу має назву Монастирок, що нагадує про часи, коли тут і справді стояв монастир.

 

 

  1. Купити вишиванку на нічному базарі.

Якщо Вам випаде нагода бути в Коломиї в ніч з середи на четвер, то ви просто мусите сходити на нічний базар по вишиванку. Звичайно, Коломия – далеко не єдине місце, де можна купити вишиванку, але жоден інший базар не зрівняється з такою кількістю і різноманітністю товару,  як тут. За давно сформованою традицією ринок працює тільки вночі, але в цьому і вся колоритність. Особливість базару в тому, що тут можна купити вишиванку з рук справжніх майстринь-вишивальниць.

На коломийському базарі Ви знайдете тканину та нитки для вишивання, одяг, сумки, пояси, українські вінки, рушники, скатертини та безліч іншої вишитої всячини.

Час роботи: в ніч із середи на четвер, приблизно з 02:00 до 10:00.

 

  1. Помолитися в найбільшому храмі західної України.

Катедральний собор Преображення Христового УГКЦ будували упродовж
14 років.  Храм завдовжки 42 м і завширшки 38 м, пнеться до неба на 52 м. Це найвища коломийська будівля (висота міської ратуші, наприклад, 33 м) та найбільший храм західної України. В соборі є горішня й долішня церкви, велика й багата збірка ікон. Собор вміщує до 5 тисяч осіб.  Туристи можуть зайти до Катедрального собору, помолитися та помилуватися чудовими розписами, при цьому, ясна річ, дотримуючись правил, які встановлені церковною адміністрацією.

 

 

 

 

 

  1. Побувати на місці ув’язнення Івана Франка

У будівлі теперішнього Коломийського медичного коледжу колись містилася Окружна судова адміністрація та в’язниця (під час війни її спалили). І саме тут навесні 1880 р. в камері №6 цієї суворої установи відбував покарання Іван Франко.

Зараз на розі будівлі коледжу встановлено меморіальну таблицю Каменяру. Там також діє кімната-музей «Франкова Коломия».

 

  1. Прогулятися улюбленою вуличкою місцевих жителів.

Вулиця В’ячеслава Чорновола, так звана коломийська стометрівка – одна з  головніших вулиць середмістя, всіяна цікавими архітектурними спорудами, відомими установами і закладами. Імпозантні невеличкі будівлі кінця 19 ст., в яких поєднано дерево, цеглу й кераміку досі дихають австрійським минулим.  Колись у будівлях, які розташовуються на цій вулиці, містилися популярні готелі й кав’ярні, редакції газет і фотосалони, різні крамниці та майстерні, а на перших поверхах мешкали їхні власники.

  1. Відчути кохання Франка.

Франко в Коломиї бував часто. Трохи проїздом, трохи гостював, трохи працював. Тут він навіть відбував покарання в одній з місцевих в’язниць. Та найбільш романтичним та зворушливим моментом коломийської історії Франка була його остання зустріч з Ольгою Рошкевич, його першим та великим коханням. Історичні джерела вказують, що саме Коломия була свідком останнього пориву їхнього кохання. Зараз на фасаді будівлі в середмісті Коломиї створено графічний монумент присвячений цій зустрічі.

  1. Випити кави в ательє придворного фотомайстра цісарського імператора Франса Йосифа.

А. Кіблер – придворний фотограф імператора Австрії та власник фотоательє в центрі Коломиї.  Кажуть, саме Кіблер супроводжував по Коломиї намісника австрійської корони Карла, коли той прибув 1912 р. до міста над Прутом, отримавши після цього в подяку звання придворного фотомайстра. Він сконструював штатив фотозбільшувача, завдяки чому міг експериментувати з форматом світлин, доводячи їх і до зросту людини. У деяких помешканнях коломиян досі зберігаються відбитки його світлин не лише на папері, але й на шовку, які не втрачають з часом колишнього блиску.

Сьогодні в приміщенні ательє Кіблера знаходиться кав’ярня. Тут за чашечкою кави Ви зможете милуватися фотографіями минулого та розглядати  різну фототехніку часів Цісарської Коломиї.

 

 

  1. Почути легенди вілл-близнюків «Емілія» та «Вільгеміна».

Вілли «Емілія» та «Вільгеміна» – жест великої любові та благородства, переконливий привіт із минулого, коли  лагідними жіночими іменами називали тайфуни та вілли. За однією з легенд,  двом сестрам, Еміліі та Вільгельміні, вілли збудував небіж найсвітлішого цісаря Карл під час проживання  у  Коломиї – дівчата полонили його своєю красою. Інша ж легенда оповідає, що коли до однієї з сестер почав залицятися багатий вельможа, дівчина забагла жити у красивій віллі. Будинок для неї було завершено – і… вона заявила, що не вийде заміж, поки така ж вілла не буде збудована для її сестри.

 

  1. Навчитися співати і танцювати коломийки.

Ви, мабуть, чули про популярний в Карпатських регіонах фольклорний пісенно-танцювальний жанр – коломийку? Не дивно, що слово коломийка майже абсолютно співзвучне з назвою міста – Коломия. Науковці припускають, що його назва пов’язана саме з коломийськими околицями і що коломийки вже існували у 15 ст. А коломийкова строфа виникла понад 4000 років. Проте, коломийка – це не лише пісня, а й жвавий танець. Справжні коломийки можна почути й побачити на весіллях чи інших розважальних заходах у селах Коломийщини.

Якщо вам пощастить потрапити хоча б на один з фестивалів Коломиї, навчіться найпопулярнішої коломийки:

«Коломия – не помия, Коломия – місто,
В Коломиї дівчаточка, як пшеничне тісто.»

 

І танцюйте… ноги Вас самі поведуть.

 

 

 

  1. Кинути монетку у Водограй любові.

Якщо Ви вже вдосталь нагулялися містом і тепер з нетерпінням чекаєте наступного візиту, то Вам якраз час кинути монетку в міський фонтан «Водограй любові».

Світло-музичний фонтан біля міської ратуші, збудований благодійниками як подарунок місту з нагоди 775 річчя від першої літописної згадки про Коломию. Відтоді він став улюбленим місцем коломиян та гостей міста. Біля фонтану облаштовані місця відпочинку та безкоштовний wi-fi.

You dont have permission to register

Password reset link will be sent to your email